Із 2027 року десятикласники Рожищенської громади, як і всієї України, будуть навчатися у профільній старшій школі за новим стандартом та програмами. За реформою до вересня 2024 року кожна громада має сформувати нову освітню мережу. Старша профільна школа буде цілком автономним закладом освіти, де учень зможе обирати власну освітню траєкторію. Тож яка нова освітня мережа планується в Рожищенській громаді та якою має бути старша профільна школа майбутнього?
Про ці та інші питання розвитку освіти громади поговоримо з начальником гуманітарного відділу Рожищенської міської ради Ігорем Кузавою.
- Ігоре Борисовичу, яким чином реформа в освіті стосуватиметься закладів освіти Рожищенської громади та чим має відрізнятися профільне навчання в старшій школі від нинішнього?
- Попри війну, триває реформа освіти. Однією зі складових цієї реформи є перехід до 12-річної освіти. Українські дослідники зазначають, що наразі 11-річна освіта залишилася лише у трьох пострадянських країнах: Азербайджані, рф, білорусі. Реформа передбачає створення ліцеїв для надання якісної профільної середньої освіти. З одного боку це зменшить освітню нерівність між учнями з сільської місцевості та учнями міст. З іншого – впровадження профільної освіти зменшить навантаження на учнів та надасть можливість вивчати предмети, необхідні їм для майбутнього фаху.
Зараз діти в 10-11 класах вивчають понад 20 різних предметів, не маючи змоги зосередитись на тому, що їм справді цікаво і потрібно для майбутнього. Тобто вивчаючи обов’язкову програму в школі, учні після уроків вимушені або самостійно опановувати те, що їм потрібно, або звертатися до репетиторів.
Ідея профільного навчання полягає в тому, щоб в самій старшій школі були створені умови для задоволення освітніх потреб учнів, відповідно до їхніх нахилів, здібностей, орієнтації на майбутню професію.
Трирічна старша профільна школа (10-12 класи), згідно з реформою «Нова українська школа», має з’явитися до 2027 року. Вона спроєктована для того, аби дати старшим школярам можливість вибору після закінчення 9 класу – продовжити навчання в академічному ліцеї за певним обраним профілем (з можливістю обирати предмети) або піти до професійного ліцею і до моменту випуску зі школи отримати першу професію.
Для цього потрібно підготувати відповідні заклади освіти, тобто трансформувати шкільну мережу – створити такі академічні та професійні ліцеї. Але це вимагає коштів і часу. Тому, щоб запровадити старшу профільну школу до 2027 року, щоб це було справжнє профільне навчання в обладнаних школах, з фаховими вчителями та підготовленими програмами – починати підготовку потрібно вже зараз. Тим більше, чинне законодавство України зобов’язує органи місцевого самоврядування до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, з урахуванням вимог законодавства до ліцеїв.
- Як буде формуватися профільна школа?
- У ліцеях академічного спрямування буде декілька (від 3 до 5) профілів. У складі ліцею має бути не менше двох 10-х, двох 11-х та двох 12-х класів (а для кращого та реального вибору профілю - не менше чотирьох класів) у кожному з яких від 5 до 30 учнів. Для шкіл із віддалених частин громади буде організоване довезення дітей або, у разі потреби, організуються пансіони – гуртожитки, в яких школярі проживатимуть під час навчання. Учень зможе обирати профіль навчання. Наприклад, це може бути гуманітарний, математичний, мистецький, спортивний напрям. Такий підхід підвищує зацікавленість та мотивацію до навчання. Я переконаний, що за профільною школою майбутнє освіти.
- Як зміниться старша школа?
- Профільна школа дозволяє ще під час здобуття середньої освіти отримувати знання та компетенції для майбутнього працевлаштування. Учневі не потрібно буде вивчати 20 і більше предметів, як це є зараз, а лише близько 12. Учень зможе обирати частину предметів, які є цікавими конкретно йому.
У ліцеї професійного спрямування учень зможе отримати певну кваліфікацію. В академічному – підготуватися до вступу у заклад вищої освіти. Ця модель буде дозволяти зменшити прірву між закладами середньої та вищої освіти. Перехід буде поступовим та зрозумілим для випускників шкіл. Батькам випускників більше не треба буде витрачати гроші на репетиторів до ЗНО чи мультипредметного тесту. Кожен учень зможе підготуватися до складення випробувань в ліцеї, тобто, без репетитора.
Учні повинні зрозуміти, що більше не буде автоматичного переведення з 9 до 10 класу. Після 9 класу вони повинні обрати напрямок подальшого навчання - професійно-технічну чи академічну освіту. І якщо академічну, то обрати напрямок - мови, математика, біологія тощо. Батьки також повинні пояснити дитині, що після 9 класу вона робить вибір, який матиме вплив на її подальше життя.
- На сьогодні в Рожищенській громаді функціонує 10 ліцеїв. Чи може бути так, що всі ліцею перепрофілюються в профільні і будуть функціонувати і надалі?
- На жаль, ні. Тут справа навіть не в бажанні вчителів, директорів та батьків, а в кількості учнів та стані матеріально-технічного забезпечення закладу освіти. Ми розуміємо, що більшість ліцеїв громади не відповідають вимогам, і їх необхідно перепрофільовувати в гімназії.
- Які кроки уже здійснено в громаді для створення профільної школи?
- В міській раді створено робочу групу з питань розроблення плану формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти Рожищенської територіальної громади. До складу робочої групи ввійшли фахівці у галузі освіти: депутати міської ради, директори закладів освіти, працівники гуманітарного відділу міської ради. Тішить те, що члени робочої групи відразу одноголосно підтримали пропозицію гуманітарного відділу щодо необхідності створення профільного академічного ліцею в Рожищенській громаді.
Після довготривалих дискусій члени робочої групи висловили розуміння невідворотності змін, готовність до прийняття непопулярних, але таких необхідних рішень та більшістю голосів підтримали запропонований проєкт трансформації освітньої мережі громади, який рекомендували на розгляд сесії. На найближчій сесії міської ради заплановано розглянути проєкт рішення "Про затвердження Плану формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти Рожищенської територіальної громади на 2024-2027 роки"
- Тож яка нова освітня мережа планується в Рожищенській громаді?
- Відповідно до проєкту Плану формування ефективної мережі закладів загальної середньої освіти в Рожищенській громаді на базі Рожищенських ліцеїв №3 та №4 планується створення ліцеїв академічного спрямування з правом забезпечувати здобуття базової середньої освіти та початкової освіти з певними обмеженнями. Станом на сьогодні вищезазначені заклади освіти повністю відповідають вимогам до ліцеїв даного типу.
Ліцеї №1 та №2 м. Рожище, Крижівський, Дубищенський та Топільненський ліцеї, починаючи з 1 вересня 2024 року, почнуть трансформацію (реорганізацію) у гімназії, не набираючи учнів до 10 класів. Такий шлях у Навізького ліцею передбачений у 2025 році, а в Переспівського ліцею - у 2026 році.
Відповідно до минулорічного рішення міської ради Сокільський ліцей уже з вересня 2024 року стане гімназією.
- Чи передбачена у плані трансформації реорганізація чи ліквідація сільських гімназій?
- Поки що ні. Проте, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив низку змін до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, зокрема, для стимулювання підвищення ефективності шкільної мережі та якості освіти заплановано не дозволяти фінансувати коштом освітньої субвенції заклади освіти (крім початкових шкіл) з кількістю учнів менш як 45 осіб (з 1 вересня 2025 року) та менш як 60 осіб (з 1 вересня 2026 року).
Що стосується норми в 45 учнів, то заклади освіти громади в цю цифру ще поміщаються. З приводу 60 учнів - то тут є ризик для Носачевицької, Духченської, Мильської, Літогощанської та Пожарківської гімназій. Протягом останніх років у населених пунктах громади катастрофічно впала народжуваність.
- Окремі педагоги, батьки та депутати міської ради стверджують, що сьогодні не на часі затверджувати план трансформації, а дочекатися, коли закінчиться війна, що, можливо, після війни відмінять реформу, тощо. Яка Ваша позиція як керівника галузі освіти в громаді?
- Так, на жаль, зустрічаються і такі думки. Попри повномасштабну війну в Україні продовжується реформа освіти. Хочу зазначити, що реформу шкільної освіти Міністерство освіти та науки України започаткувало ще у 2017 році. Зовнішні обставини ускладнили впровадження реформи, але не згорнули її. Упевнений, що якщо реформа тривала досі, то триватиме й далі. Складно уявити гірші обставини для впровадження змін, а втім, держава продовжує їх втілювати і гарантувати фінансову підтримку з держбюджету. Також хочу застерегти противників реформи в нашій громаді, що у разі не затвердження плану трансформації у визначені терміни, є ризик того, що з 2027 року в Рожищенській громаді взагалі не буде профільного ліцею, а учні нашої громади змушені будуть здобувати загальну середню освіту у закладах освіти Луцької, Ківерцівської та інших територіальних громад, які даний план уже затвердили. Крім того, в Рожищенській громаді у 2024 році не зникла проблема нестачі коштів освітньої субвенції на заробітну плату педагогам. У цьому році, як і в попередні, розподіл субвенції здійснено без урахування додаткових годин навчального плану на окремі предмети, факультативні курси, індивідуальні заняття тощо та із застосуванням понижувального коефіцієнта 0,89, не в повній мірі фінансується поділ класів на групи, тощо.
Вважаю, що якщо реформа старшої школи стартуватиме у 2027 році, то потрібно уже визначити «правила гри». Тобто, виконати всю домашню роботу на місцях, аби чітко розуміти, який заклад і з яким статусом працюватиме, хто ним керуватиме та які вчителі там викладатимуть, за якими профілями тощо.
- Ігоре Борисовичу, дякую за спілкування та детальне роз'яснення процесів, пов'язаних з реформуванням закладів освіти в громаді.